небагатий — 1) (про людину зі скромними достатками), біднуватий, маломаєтний; незаможний, незабезпечений (який не має достатніх засобів існування) Пор. бідний 1) 2) (належний / властивий небагатим людям), незаможний, біднуватий; незабезпечений (з відсутністю … Словник синонімів української мови
небагатий — прикметник … Орфографічний словник української мови
панок — (небагатий поміщик), полупанок, підпанок Пор. поміщик … Словник синонімів української мови
убогий — (вбо/гий), а, е. 1) Який живе в нестатках, злиднях; бідний; прот. багатий. || Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий, незаможний. || у знач. ім. убо/гий (вбо/гий), гого, ч.; убо/га (вбо/га), гої, ж. Бідна людина. || Старець, жебрак. 2)… … Український тлумачний словник
бідний — а, е. 1) Який живе в нужді, нестатках; убогий; прот. багатий. || Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий, незаможний. || у знач. ім. бі/дний, ного, ч. Убога людина, бідняк. 2) Такий, як у бідняка, власт. біднякові; недорогий, непишний. 3) … Український тлумачний словник
маломаєтний — а, е, заст. 1) Незаможний, небагатий. 2) Який володіє невеликим маєтком; дрібномаєтний … Український тлумачний словник
небагато — 1) присл. Мало, не дуже багато. || у знач. присудк. сл. 2) Присл. до небагатий 2). 3) числ. неозначено кількісний небага/то, небагатьо/х, мн. Точно не визначена невелика кількість чого небудь. || у знач. ім. небага/то, небагатьо/х, мн. Точно не… … Український тлумачний словник
панок — нка/, ч., розм. 1) Небагатий поміщик у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні і Білорусі. 2) Зневажл. до пан … Український тлумачний словник
ходачковий — а, е, іст. Який володів невеликим маєтком; дрібномаєтний, небагатий … Український тлумачний словник